Явище парадоксу в українській етнопареміології

Abstract

Статтю присвячено дослідженню українських етнопаремій, побудованих на одному з прийомів експресивної стилістики – парадоксі. Матеріалом дослідження слугували каламбури, для яких парадокс є особливо показовою ознакою. Встановлено, що парадокс досить продуктивно використовується в українських етнопареміях. Типологізовано етнопаремії, побудовані на основі ігрового парадоксу, що є порушенням загальноприйнятих стереотипів. Встановлено, що парадокс у етнопареміях зумовлений референційною незв’язністю, суперечливістю досвідних знань людини їх мисленнєвому аналізові у судженні та вербальній фіксації.